Зробити Юрист стартовою сторінкою
Юридична допомога + Законодавство України + Сайти всіх Президентів світу + Корисні лінки + Мапа Києва + Мапа київського метрополітену + Ірги та розваги + Баннерна = ЮРИСТ
Додати Юрист до закладок
Гостьова книга
Форум
Чат Юрист
Розсилка Новин

Органи державної влади України
Сайти президентів світу
*ООН* НАТО* Посольства*
Все, що не ввійшло в попередні лінки
Список Web серверів аграрних бірж
Курси валют та різноманітні індекси
Корисна інформація
Ігри та розваги
Банерна, обмін банерами


Цивільний процесуальний кодекс України

 
         ( Затверджений Законом від 18.07.63 ВВР, 1963, N 30, ст. 464 )


     (Із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР
                   від 15.10.66, ВВР, 1966, N 41, ст.258
       N    598-07 від 29.01.68, ВВР, 1968, N  6, ст. 25
       N   2913-07 від 24.07.70, ВВР, 1970, N 32, ст.237
       N   1736-08 від 05.06.73, ВВР, 1973, N 25, ст.213
       N   2135-08 від 15.10.73, ВВР, 1973, N 44, ст.387
       N   3764-08 від 25.04.75, ВВР, 1975, N 19, ст.249
       N   52-09 від 18.07.75, ВВР, 1975, N 30, ст.371
       N   2422-09 від 19.08.77, ВВР, 1977, N 35, ст.422
       N   1461-10 від 23.01.81, ВВР, 1981, N  5, ст. 69
       N   2994-10 від 11.01.82, ВВР, 1982, N  4, ст. 47
       N   7194-10 від 22.06.84, ВВР, 1984, N 27, ст.512
       N   8520-10 від 01.03.85, ВВР, 1985, N 11, ст.206
       N   8627-10 від 20.03.85, ВВР, 1985, N 14, ст.321
       N   1897-11 від 11.03.86, ВВР, 1986, N 12, ст.255
       N   3546-11 від 10.02.87, ВВР, 1987, N  8, ст.149
       N   4452-11 від 21.08.87, ВВР, 1987, N 35, ст.674
       N   5095-11 від 24.12.87, ВВР, 1988, N  1, ст.  5
       N   5207-11 від 11.01.88, ВВР, 1988, N  4, ст.114
       N   5803-11 від 25.04.88, ВВР, 1988, N 19, ст.480
       N   8658-11 від 10.01.90, ВВР, 1990, N  4, ст. 45
       N   8710-11 від 19.01.90, ВВР, 1990, N  5, ст. 59
       N   9166-11 від 04.05.90, ВВР, 1990, N 20, ст.313
       N   659-12 від 28.01.91, ВВР, 1991, N  8, ст. 54
                                      Законами
       N   2295-12 від 23.04.92, ВВР, 1992, N 30, ст.418
       N   2464-12 від 17.06.92, ВВР, 1992, N 35, ст.508
       N   2857-12 від 15.12.92, ВВР, 1993, N  6,  ст.35
       N   3039-12 від 03.03.93, ВВР, 1993, N 18, ст.189
       N   3129-12 від 22.04.93, ВВР, 1993, N 22, ст.228
       N   3179-12 від 05.05.93, ВВР, 1993, N 26, ст.276
       N   3188-12 від 06.05.93, ВВР, 1993, N 24, ст.259
       N   3906-12 від 02.02.94, ВВР, 1994, N 21, ст.132
       N   4018-12 від 24.02.94, ВВР, 1994, N 26, ст.206
       N   76/94-ВР від 01.07.94, ВВР, 1994, N 30, ст.285
       N   145/94-ВР від 27.07.94, ВВР, 1994, N 34, ст.318
       N   287/94-ВР від 14.12.94, ВВР, 1995, N  1, ст.  3
       N   68/95-ВР від 15.02.95, ВВР, 1995, N 11, ст. 66 
       N   75/95-ВР від 28.02.95, ВВР, 1995, N 13, ст. 85
       N   82/95-ВР від 02.03.95, ВВР, 1995, N 14, ст. 90  
       N   360/95-ВР від 05.10.95, ВВР, 1995, N 35, ст.271  
       N   403/95-ВР від 31.10.95, ВВР, 1995, N 42, ст.301  
       N   27/96-ВР від 02.02.96, ВВР, 1996, N  8, ст. 30  
       N   269/96-ВР від 03.07.96, ВВР, 1996, N 38, ст.175  
       N   329/96-ВР від 12.07.96, ВВР, 1996, N 44, ст.217 )

     ( Офіційне тлумачення до кодексу див. в Рішеннях
                         Конституційного Суду України
       N 1-зп  від 13.05.97 N 6-зп  від 25.11.97 )
                                                  
(Із змінами, внесеними згідно із Законами
 N 1464-III від 17.02.2000, ВВР, 2000, N 13, ст.105
 N 1970-III від 21.09.2000, ВВР, 2000, N 45, ст.378
 N 2056-III від 19.10.2000, ВВР, 2000, N 50, ст.436 
                                Рішенням Конституційного Суду
 N 6-рп/2001 від 23.05.2001 
                                   Законами
 N 2540-III від 21.06.2001, ВВР, 2001, N 39, ст.190 
 N 3083-III від 07.03.2002, ВВР, 2002, N 30, ст.209
 N  542-IV від 20.02.2003, ВВР, 2003, N 16, ст.127 
 N  850-IV  від 22.05.2003, ВВР, 2003, N 35, ст.271 
 N  917-IV  від 05.06.2003, ВВР, 2003, N 39, ст.336 
 N  980-IV від 19.06.2003, ВВР, 2004, N  2, ст.6
 N 1096-IV від 10.07.2003, ВВР, 2004, N  6, ст.38 
 N 1701-IV  від 11.05.2004, ВВР, 2004, N 35, ст.412 )

          
     ( У назві Кодексу та його тексті найменування "Українська
       РСР", "Українська  Радянська  Соціалістична Республіка"
       і "УРСР"  замінено  найменуванням  "Україна"  згідно із
       Законом N 2857-12 від 15.12.92 )

     ( Із Кодексу виключено слово "народний" у відповідних
       відмінках згідно із Законом N 4018-12 від 24.02.94 )


                             Розділ I

                        ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

                             Глава 1
                        Основні положення

     Стаття 1. Законодавство про цивільне судочинство

     Порядок провадження  в  цивільних  справах  у  судах  України
визначається цим Кодексом.
     Законодавство про  цивільне  судочинство  встановлює  порядок
розгляду  справ  по  спорах,  що виникають з цивільних,  сімейних,
трудових  та  колгоспних  правовідносин,  справ,  що  виникають  з
адміністративно-правових  відносин,  і справ окремого провадження.
Справи, що виникають з адміністративно-правових відносин, і справи
окремого   провадження   розглядаються   за  загальними  правилами
судочинства,  крім окремих винятків,  встановлених цим Кодексом та
іншими законами України.
(Стаття  1  із змінами, внесеними згідно із  Законом  N 2857-XII
від 15.12.92)

     Стаття 2. Завдання цивільного судочинства

     Завданнями цивільного  судочинства є охорона прав та законних
інтересів фізичних,  юридичних  осіб,  держави  шляхом  всебічного
розгляду  та  вирішення  цивільних  справ у повній відповідності з
чинним законодавством.
(Стаття  2  із змінами, внесеними згідно з Указом  ПВР  N  1461-X
від  23.01.81;  Законом  N 2857-XII від 15.12.92)

     Стаття 3. Порядок провадження в цивільних справах

     Провадження в цивільних справах у судах України  ведеться  за
цивільними  процесуальними  законами  України,  що  діють  на  час
розгляду справи,  вчинення окремих процесуальних дій або виконання
рішення суду.
(Стаття  3  із змінами, внесеними згідно  із  Законом  N 2857-XII
від 15.12.92)

     Стаття 4. Право на звернення до суду за судовим захистом

     Усяка заінтересована  особа  вправі в порядку,  встановленому
законом,  звернутись  до   суду   за   захистом   порушеного   або
оспорюваного  права чи охоронюваного законом інтересу, а також для
вжиття   передбачених   цим   Кодексом   заходів,  спрямованих  на
запобігання правопорушенням.
     Відмова від права на звернення до суду недійсна.
(Стаття  4  із  змінами,  внесеними згідно  із  Законом  N 850-IV
від 22.05.2003)

     Стаття 5. Порушення цивільної справи в суді

     Суд приступає до розгляду цивільної справи:

     1) за заявою особи,  яка звертається за захистом  своїх  прав
або охоронюваних законом інтересів;

     2) за заявою прокурора та інших осіб,  які вправі у випадках,
передбачених законом,  звертатися до суду на захист прав та свобод
іншої особи,  невизначеного кола осіб або державних чи громадських
інтересів.

     У справах позовного провадження подаються  позовні  заяви,  у
справах,  що  виникають  з адміністративно-правових відносин,  і в
справах окремого провадження - скарги і заяви.
(Стаття  5  із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР  N  1461-X
від  23.01.81;  Законом N 82/95-ВР від 02.03.95,  
в   редакції   Закону  N  2540-III  від 21.06.2001 )

     Стаття 6. Здійснення правосуддя тільки судом і на засадах
               рівності громадян перед законом і судом

     Правосуддя в цивільних справах здійснюється тільки судом і на
засадах рівності перед законом і судом усіх громадян незалежно від
їх   походження,   соціального   і   майнового  стану,  расової  і
національної  належності,  статі,  освіти,  мови,   ставлення   до
релігії,  роду  і  характеру  занять,  місця  проживання  та інших
обставин.
(  Стаття   6   в  редакції  Указу  ПВР  N 1461-X від 23.01.81 )


     ( Статтю  6-1  виключено  на  підставі  Указу  ПВР  N  1461-X
від 23.01.81 )


     Стаття 7. Колегіальний і одноособовий розгляд справ

     Цивільні справи  у  всіх  судах розглядаються колегіально або
одноособово суддями, обраними у встановленому порядку.
     Суддя при одноособовому розгляді справи діє від імені суду.
     При колегіальному розгляді справ судді  користуються  рівними
правами з головуючим у судовому засіданні у вирішенні всіх питань,
що виникають при розгляді справи і постановленні рішення.
( Стаття  7  із змінами, внесеними згідно з Указом  ПВР  N 1461-X
від  23.01.81;  Законами N 2464-XII від 17.06.92, N 3129-XII
від 22.04.93 )


     Стаття 8. Незалежність суддів і підкорення їх
               тільки законові
     
     При здійсненні правосуддя в цивільних справах судді незалежні
і підкоряються тільки законові. Судді вирішують цивільні справи на
основі закону, в умовах, що виключають сторонній вплив на них.
( Стаття  8  із змінами, внесеними згідно із Законами  N  2464-XII
від 17.06.92, N 2857-XII від 15.12.92 )

     Стаття 9. Мова, якою ведеться судочинство

     Судочинство провадиться українською мовою або мовою більшості
населення даної місцевості.
     Особам, що беруть участь у справі і не володіють мовою,  якою
провадиться судочинство, забезпечується право робити заяви, давати
пояснення  і  показання,  виступати  на суді і заявляти клопотання
рідною  мовою,  а  також  користуватися  послугами  перекладача  в
порядку, встановленому цим Кодексом.
     Судові документи,   відповідно   до   встановленого   законом
порядку,   вручаються  особам,  які  беруть  участь  у  справі,  в
перекладі на їх рідну мову або на іншу мову, якою вони володіють.
( Стаття  9  із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР  N  1461-X
від 23.01.81 )

     Стаття 10. Гласність судового розгляду

     Розгляд справ у всіх судах відкритий,  за винятком  випадків,
коли це суперечить інтересам охорони державної або іншої захищеної
законом таємниці.
     Закритий судовий  розгляд,   крім   того,   допускається   за
мотивованою   ухвалою   суду   з  метою  запобігання  розголошенню
відомостей про інтимні сторони життя осіб,  які  беруть  участь  у
справі, а також забезпечення таємниці усиновлення.
     В закритому судовому засіданні  присутні  особи,  які  беруть
участь  у справі,  представники громадських організацій і трудових
колективів,  які беруть участь в судовому розгляді  відповідно  до
статті  161  цього Кодексу,  а в необхідних випадках також свідки,
експерти і перекладачі.
     До залу судового засідання не допускаються громадяни, молодші
шістнадцяти років,  якщо вони не є особами,  які беруть  участь  у
справі, або свідками.
     Слухання справи  в  закритому  засіданні  суду   ведеться   з
додержанням усіх правил судочинства. Рішення судів у всіх випадках
проголошуються прилюдно, крім рішень про усиновлення  у  випадках,
передбачених статтею 112  Кодексу  про  шлюб  та   сім'ю   України.
( Стаття  10 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР  N  1461-X
від 23.01.81; Законами N 329/96-ВР від 12.07.96, N 850-IV
від 22.05.2003 )

     Стаття 11. Вирішення справ на підставі діючого
                законодавства

     Суд вирішує справи на підставі Конституції,  інших
актів  законодавства  України,  міжнародних  договорів  України  в
порядку, передбаченому цим Кодексом.
     Суд у випадках,  передбачених законом, застосовує норми права
інших держав.
     В разі відсутності закону,  що регулює спірні відносини,  суд
застосовує закон,  що регулює подібні відносини, а при відсутності
такого  закону  суд  виходить  із   загальних   начал   і   змісту
законодавства України.
( Стаття  11 із змінами, внесеними згідно  із  Законом  N 2857-XII
від 15.12.92 )

     Стаття 12. Нагляд вищестоящих судів за судовою діяльністю

     Верховний Суд України здійснює нагляд за  судовою  діяльністю
всіх судів України. 
     Верховний суд   Республіки   Крим,   обласні,   Київський   і
Севастопольський   міські   суди   здійснюють  нагляд  за  судовою
діяльністю  районних  (міських),  міжрайонних   (окружних)   судів
відповідно Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя.
     Військові суди регіонів,  Військово-Морських  Сил  здійснюють
нагляд за судовою діяльністю військових судів гарнізонів.
( Стаття  12 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР  N  1461-X
від  23.01.81;  Законами N 2857-XII від 15.12.92, N 4018-XII
від 24.02.94 )

     Стаття 13. Участь прокурора в розгляді цивільних справ

     Прокурор бере  участь  у  розгляді  цивільних  справ  за його
заявами про захист інтересів держави або прав і законних інтересів
громадян,  які  за  станом  здоров'я чи з інших поважних причин не
можуть захистити свої права.
     Прокурор, який  бере  участь  у  розгляді  цивільних  справ у
судах,  додержуючи принципу незалежності суддів  і  підкорення  їх
тільки закону, сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний
і об'єктивний розгляд справ та постановленню  судових  рішень,  що
грунтуються на законі.
     Обсяг і межі повноважень прокурора  під  час  розгляду  справ
визначаються цим Кодексом.
( Стаття  13  із  змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N  1461-X
від  23.01.81;  Законом  N 2857-XII від 15.12.92 )


     ( Статтю  13-1  виключено  на  підставі  Указу  ПВР  N 1461-X
 від 23.01.81 )


     Стаття 14. Обов'язковість рішення, ухвали і постанови суду

     Рішення, ухвала  і  постанова  суду  або  судді,  що  набрали
законної сили, є  обов'язковими  для  всіх  органів,  підприємств,
установ,  організацій,  службових  осіб  та  громадян і підлягають
виконанню на всій території України.
     Обов'язковість рішення,   ухвали  і  постанови  не  позбавляє
заінтересованих осіб можливості звернутися  до  суду  за  захистом
прав  і охоронюваних законом інтересів,  спір про які судом не був
розглянутий і вирішений.
( Стаття  14 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР  N  1461-X
від  23.01.81;  Законом  N 2857-XII від 15.12.92 )

     Стаття 15. З'ясування судом обставин справи
                на засадах змагальності

     Обставини цивільних   справ  з'ясовуються  судом  на  засадах
змагальності.

     Сторони та  інші  особи,  які   беруть   участь   у   справі,
користуються рівними правами щодо надання доказів,  їх дослідження
та доведення перед судом їх переконливості.

     Суд, зберігаючи  об'єктивність  і  неупередженість,   створює
необхідні  умови  для  всебічного  і  повного дослідження обставин
справи:  роз'яснює особам,  які беруть участь у справі, їх права і
обов'язки,   попереджує   про  наслідки  вчинення  або  невчинення
процесуальних  дій  і  сприяє  здійсненню  їх  прав  у   випадках,
передбачених цим Кодексом.

     При дослідженні   і  оцінці  доказів,  встановленні  обставин
справи і прийнятті рішення суд є незалежним від висновків  органів
влади, експертиз або окремих осіб.
( Стаття  15  в  редакції  Законів  N  27/96-ВР від 02.02.96,
N 2540-III від 21.06.2001 )

     Стаття 15-1. Межі судового розгляду

     Суд розглядає   цивільні   справи  не  інакше  як  за  заявою
(скаргою) осіб,  зазначених в статті  5  цього  Кодексу,  в  межах
заявлених  ними  вимог  і  на підставі наданих сторонами та іншими
особами, які беруть участь у справі, доказів.

     Кожна особа,   яка   звернулася    за    судовим    захистом,
розпоряджається  своїми вимогами на свій розсуд,  не порушуючи при
цьому прав і охоронюваних  законом  інтересів  інших  осіб.  Таким
правом  користуються  і особи (за винятком недієздатних і обмежено
дієздатних), в інтересах яких заявлені вимоги.
(  Кодекс  доповнено  статтею  15-1  згідно  із Законом N 2540-III
від 21.06.2001 )

                             Глава 2
                       Склад суду, відводи

     Стаття 16. Склад суду

     Розгляд цивільних справ у судах першої інстанції здійснюється
в складі трьох суддів або суддею одноособово.

     Розгляд справ  у  апеляційній  інстанції здійснюється судом у
складі трьох   суддів,   головуючий   з   яких   визначається    в
установленому законом порядку.

     Розгляд справ у касаційній інстанції здійснюється не менше як
трьома суддями судової палати Верховного Суду України чи  колегією
суддів судової   палати   Верховного   Суду  України  у  випадках,
визначених цим Кодексом.

     При перегляді   рішення   або   ухвали   за    нововиявленими
обставинами  суд діє в тому ж кількісному складі,  в якому їх було
ухвалено, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
( Стаття  16 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР  N  1461-X
від  23.01.81;  Законом  N 2464-XII від 17.06.92,
в   редакції   Закону  N  2540-III  від 21.06.2001 )

     Стаття 17. Порядок вирішення питань судом

     Усі питання,  що виникають при розгляді  справи,  вирішуються
суддями більшістю  голосів,  а при одноособовому розгляді справи -
суддею.

     При вирішенні кожного питання жоден із суддів  не  має  права
утримуватися від голосування. Головуючий голосує останнім.

     Суддя, не   згодний   з  рішенням  більшості,  може  письмово
викласти окрему думку.  Окрема думка приєднується до справи, але в
судовому засіданні не оголошується.

     Справа з  окремою  думкою судді,  викладеною під час розгляду
справи в  місцевому  суді  або  в  апеляційному  суді   в   першій
інстанції, надсилається  відповідно  голові  суду  апеляційної або
касаційної інстанції  після  закінчення  місячного  строку,   якщо
рішення у  справі  не  було оскаржено або на нього не було внесено
окреме подання.

     Про справу з окремою думкою члена відповідної судової  палати
в апеляційних  судах або Верховного Суду України доповідають в той
самий строк  голові  відповідного  апеляційного  суду  чи   Голові
Верховного Суду України.

     Справа з  окремою думкою голови апеляційного суду в той самий
строк надсилається Голові Верховного Суду України.
( Стаття  17  із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР  N  1461-X
від  23.01.81;  Законами N 2464-XII від 17.06.92, N 4018-XII від 24.02.94,
в  редакції  Закону N 2540-III
від 21.06.2001 )

     Стаття 18. Підстави для відводу суддів

     Судді не  можуть  брати участі в розгляді справи і підлягають
відводу (самовідводу):
     1) якщо  вони  при  попередньому  розгляді даної справи брали
участь у процесі як свідки,  експерти,  перекладачі, представники,
прокурор, секретар судового засідання;
     2) якщо вони особисто,  прямо  чи  побічно  заінтересовані  в
результаті справи;
     3) якщо вони є родичами сторін або  інших  осіб,  які  беруть
участь у справі;
     4) якщо вони перебувають в особливих стосунках з особами, які
беруть участь у справі;
     5) якщо будуть встановл